Тисячі років тому, із височин Ніла до Єгипту прибув народ. Єгиптяни швидко поневолили його і зробили усіх своїми рабами. Але ці прибульці зовсім не бажали жити так. Вони втекли у сусідній край, де створили свою державу – Іудею.

Ця держава була слабкою і не мала централізованої влади, тому незабаром її захопили сусідні держави.

Вже тоді євреї сильно відрізнялись від інших народів. Відрізнялись своєю замкнутістю, жагою до незалежності (згадайте численні іудейські повстання). Але безумовно найцікавішою була їхня релігія. Іудаїзм, на відмінну від язичництва, був монотеїстичним, не визнавав інших богів.

Саме завдяки іудаїзму після вигнання імператором Траяном усіх євреїв із Палестини (надто вони уже дошкуляли своїми повстаннями) цей народ зумів зберегти свою культуру, і національну самосвідомість і зараз відродити свою країну.

Гострим питанням завжди залишалось нетерпиме ставлення до єврейства. Скільки разів (що просто нечувано в історії) їх виганяли то із Іспанії, то із Франції, то із Англії і багатьох інших країн. Чому? Це складне питання, і навряд чи на нього можна дати однозначну відповідь.

Але безумовно єврейський народ вартий поваги. Небагатьом вдалось стерпіти і пережити переслідування, винищення і ізольованість.

7777777777777777

Відвідування синагоги показало усім, що юдаїзм – це звичайна релігія. Звичайна в якому плані? Це не є чимось таким злісним і дивним, далеким і незбагненим. Це просто традиції і вірування, яким слідують люди. Так у іудаїзмі є екстремістські і нетерпимі течії, але вони є і у християнстві (мовчу вже про іслам, саєнтологію, сатанізм…).

У будь-якому випадку не можна одразу неприязно чи зверхньо відноситись до людини, лише через колір шкіри, чи якісь відмінності. Ви дуже б не хотіли, щоб до вас теж упереджено ставились. Більшість людей, щоб не проявляти своїх слабкостей, вирішують весь час когось принижувати. Це видно, як на рівні між особистих відносин, так і на рівні країн. «Хто винний, що німці програли першу світову війну – євреї!». «Хто винний, що ми бідні – євреї!». «Хто винний, що надворі дощ – євреї!».

Може колись люди усвідомлять, що коли тобі не щось подобається, то не обов’язково виявляти це. Потрібно просто відноситись по-людськи один до одного. Всі ми люди і маємо один корінь. Хіба так важко просто жити по-людськи?

І діло навіть не у євреях. Не було б євреїв - ображали б когось іншого. Рудих, чорних, зелених, тих хто любить креветки чи має кашель. Кожна людина відрізняється одна від одної. У кожного можна знайти, щось таке, через що можна позлословити і переслідувати. У кожного є свої слабкості. Довершеного не існує. Невже так важко просто із честю прийняти це, а не скидати усі біди на іншого?

Хіба так важко бути людиною?

Дмитро Василишин