Коли ми їхали у Вупперталь,  то нам сказали, що там є така собі родзинка міста – підвісний трамвай. Коли ми приїхали і побачили його, то дуже здивувалися. Де ще таке побачиш? На подив це миле чудовисько виглядало новим і сучасним, а йому вже більше 100 років. Пані Плюхіній воно нагадало жучка, який повзе по стелі.

Ми дуже зраділи, що ми будемо їхати до кінця маршруту, але після кількох зупинок виявилося, що ми для нього зовсім не пристосовані, адже воно їде на висоті восьми метрів і завжди коливається. Після декількох зупинок більшості української групи, усім крім Лени Черніюк, захотілося швидше вийти, тому що всіх нудило. Але оскільки ми на ньому їздили кожного дня по декілька разів, то згодом звикли. А взагалі це дуже зручний і надійний транспорт. Але вразив той випадок, коли в місто приїхав цирк і маленького слоненятка Тоффі вирішили покатати в Швебебані. Він перелякавшись, вибив двері і упав у річку.

Це оригінальний вид міського транспорту, і ми заохочуємо жителів міста Вупперталь пишатися тим, що більше ні в кого такого немає.

Руслан та Едік