На цьогорих пам’ятних заходах, присвячених 33-м розстріляним в останні дні війни остарбайтерам ми вшановували пам’ять також багатьох жінок, що були змушені бути проститутками, та тих, хто й сьогодні попав під безправну та знущальну експлуатацію. Примусова праця й сьогодні присутня. Ми нагадали про це.

Тут наші виступи у порядку прочитання:

Я мріяла про краще життя, коли  приїхала сюди. Стабільність – було те, що я хотіла. Я мріяла про скромний достаток. Думала, я заслужила нарешті трохи щастя. Думала, я зможу стати кухарем, готувати фірмові страви, виповню мрію. Мені так обіцяли.

Тепер я лежу тут. На якомусь матраці. У темному підвалі. Навпроти мене тихо хропить інша людина, про яку, власне, я знаю лише те, що в неї така ж доля, як і в мене.

Кухар. Це видавалось хорошим життям. Видавалось перспективним.

Насправді я мушу працювати безперестанку. Робити все що завгодно. З кулінарією це має мало що спільного.

Будівля ресторану, що зависає наді мною, робить  підвал іще меншим.

Завтра вихідний. Мої колеги відпочиватимуть. А я проведу свій вихідний у шефа ресторану. Він очікує від мене, що я обслужу і його домашнє господарство. Що мені залишається?

Післязавтра мої колеги розповідатимуть один одному, як пройшов їхній вихідний. Як вони ним насолоджувались.

Мені би хотілось теж так змогти колись . Може, мені ще все-таки вдасться пожити таким життям, про яке я мріяла, коли приїхала сюди.

Я ще не хочу покінчити з мріями.

(Ліліане ф. Польманн)

Приваба.

Спокуса.

Захоплення.

Щастя.

Полон.

Грабіж.

Сховок.

Злам.

Продаж.

Рабство. Крадіжка безцінних років. (Софія Ніколай)