Дисбаланс уваги засобів масової інформації до проекту – одне з найбільших вражень наших подорожей. В той час, як наша робота в Хмельницькому викликала великий інтерес ЗМІ, у нас часто брали інтерв’ю та підходили з запитаннями, у Німеччині питання про примусову працю здається засобам масової інформації вже «відпрацьованим».

Той факт, що онуки колишніх злочинців поїхали в Україну, щоб послухати свідків, поговорити про Вчора, яке сьогодні ще не минуло, отримало значний позитивний резонанс. Нас приймали по-дружньому, проявляючи щирий інтерес. Це мотивує.

Сьогодні наш проект у Хмельницькому служить базю для підвищення кваліфікації місцевих вчителів. Наші українські друзі регулярно проводять для відвідувачів екскурсії виставкою «Тріщина через усе життя».

У центральному регіоні депортації примусових працівників з новою силою піднімається увага до розповідей людей, які самі пережили такі тріщини. І посилена увага мас-медіа сприяє цьому. Мовчанка багатьох переходить у розмову. Остарбайтери, що повернулись на Батьківщину, вже не вважаються зрадниками і слабкодухими. Вони отримують визнання, на яке заслуговували.