Успіх нашої поїздки у Хмельницький став приголомшливим! Ми знайшли друзів і багато дізнались одне від одного не тільки про масштаби та різні сторони нашої теми, але й про нас самих та наші страхи. Ми усвідомили, що жити разом у мирі, збагачуючи одне одного, можна коли слухаєш і чуєш іншого, коли ділишся і задумуєшся, і коли святкуєш теж.

Головною подією стала, звичайно, зворушлива зустріч з Дашею Хмизенко, майже 90-річною сільською бабусею, ще доволі кріпкою і з хитринкою, яка молодою дівчиною була вивезена до Німеччини на примусові роботи. Ми привезли їй в подарунок дерев’яну лавочку, і коли тепер про неї згадуємо, то перед очима вона на цій лавиці, в оточенні каченят, що порпаються в неї під ногами.

Ми їздили до Кам’янець-Подільського, де в рольових іграх реконструювали багатонаціональну історію міста. Це дуже спонукало нас до розвитку зацікавленого  невимушеного спілкування одне з одним.

Відвідання обласного архіву, де ми читали недоставлені польові листи німецьких солдат Другої світової війни, занурило нас у темні сторінки німецько-українських відносин.

У стислому вигляді виглядала наша програма так:

Четвер         9.6.2011 Виліт о 19.50 з Дортмунда - 23.20 Прибуття у Київ

П’ятниця    10.6.2011 Прибуття у Жилинці. Перше знайомство. Екскурсія по Хмельницькому

Субота       11.6.2011 Поїздка у Масівці до колишньої примусової працівниці Дарії Хмизенко

Неділя         12.6.2011 Жилинці. Село і природа.

Понеділок   13.6.2011 Семінар "Толерантність". Єврейський культурний центр.

Вівторок      14.6.2011 Кам’янець-Подільський. Навчальна рольова гра.

Середа         15.6.2011 Держархів Хмельницької області. Краєзнавчий музей.

Четвер         16.6.2011 Семінар "Права людини". Обмін результатами роботи. Табірне

вогнище у Жилинцях.

П’ятниця      17.6.2011 Заключна презентація результатів. Прощання.

Субота          18.6.2011. Київ. Знайомство з містом. Прощання. Відліт.