Про злочини гестапо ми чули на уроках історії, спогади про ці уроки відновились після відвідання колишнього центру терору у Вупперталі.

Ми були в залі засідань, де відбувся гучний судовий процес над німецьким поліцейським батальйоном, з вини яких було підпалено синагогу і винищено єврейську громаду в місті Бєлосток в Білорусії.

 Під час екскурсії з розповіді пані Гоффманн ми дізналися про Пауля Кребера, який ризикуючи своєю роботою, життям, зробив все можливе, щоб врятувати ромські родини, і за цей вчинок , хоч і з великим запізненням, був відзначений найвищим орденом Німеччини. Він дружив з ромськими родинами і не міг собі уявити, що відправить на смерть найближчих друзів.

 Я думаю, що і ми так здружились в нашому проекті, що не заподіємо ніколи зла одне одному чи нашим народам.

 Люди повинні залишатися людьми завжди.  Такий надпис бачили на меморіалі в Ельберфельді, такі екскурсії є застереженням на майбутнє.

Вадим