Від'їзд помітно наближається. Останні повідомлення електронної пошти спішно летять через кордони. Ми насправді подолали все: навіть без підтримки Фонду «Пам'ять, відповідальність і майбутнє» забезпечили фінансування, тому що Крайове об’єднання LVR підтвердило попередню готовність виділити кошти. Рейс заброньовано, всі школярі мають паспорти, на зборах батьки випромінювали позитивні настрої, та й учні теж. Все повирішувано. Нарешті Люба посилає нам контактну інформацію, номери телефонів та імена відповідальних осіб з посиланням на сайт Хмельницькобленерго: "Там ви будете жити!", щоб ми могли наперед подивитись територію відпочинкового комплексу. Райнер переходить на це посилання. Через годину - його е-мейл: "Хмельницький вважається центром української атомної енергетики! Де знаходиться зона відпочинку Хмельницького Обленерго? Ми живемо в тіні ядерного реактора? Чи хочуть цього наші діти? Чесно кажучи, я не знаю, чи ця поїздка за таких обставин... " Наше листування зазвичай відбувається у пізній час. Удар вражає мене за робочим столом в офісі. Здавалося б, все готове, і тепер такий поворот? Термінове повідомлення Любі: "Будь ласка, напиши мені відразу ж, де точно розташована ця атомна електростанція . Хіба ми бачили в минулому році в рамках підготовчого візиту якусь АЕСВ у Хмельницькому? Я не можу пригадати. Райнер переживає за своїх учнів! А що з українськими школярами? - У будь-якому випадку: гриби виключити з меню! - Скільки радіоактивного опромінення можна отримати в Хмельницькому за тиждень? - Не драматизувати, а давай спробуємо нормалізувати, дати об’єктивні дані".

Наступного ранку ми дізнаємось, що АЕС розташована на межі Рівненської області, в 150 км від Хмельницького, це приблизно така ж відстань як від Чорнобиля до Києва. На Хмельницькій АЕС один блок старого типу, решта – на рівні найсучасніших АЕС в Європі. Чи будемо ми перестраховуватись і скасуємо екскурсію по Києву?

Кілька днів по тому, коли ми у Жилинцях ми заводимо цю тему, «Любічка» починає голосно реготати, її заразним відкритим сміхом. "О боже, це був звичайно, переполох. Я відразу ж зателефонувала Колі, щоб він поговорив з кухарем і прибрав все зайве з меню. На кухні запротестували: Як ми будемо готувати українські страви без грибів? -. І що ви думаєте, наскільки ретельно мила моя мама для вас яблука, кожне окремо!.. "

Люба прислала Райнеру відповідь з темою повідомлення: "Хто хоче зірвати троянди, хай не боїться шипів".  А далі йшлося: "Енергокомпанія - не означає відразу те саме, що АЕС! Просто Обленерго трохи краще обладнане, ніж інші підприємства. А з атомними електростанціями, на жаль, вам доведеться мати справу скрізь у Європі, США та Азії. Ну, в такому разі нам треба разом боротися за зелений без'ядерний світ! Щоби подорожі і міжнародні проекти були можливими й у майбутньому. "

Беттіна Буреш 
Люба Сочка